Навчально-виховний процес
Пріоритетні завдання дитсадка в 2022-2023 н.р.
за рекомендаціями МОН:
1. Вивчити та оцінити якість освітньої діяльності.
2. Організувати безпечний освітній процес.
3. Організувати освітній процес у разі епіднебезпеки.
4. Організувати приймання дітей.
5. Організувати харчування дітей.
6. Укомплектувати штат.
7. Провести атестацію педагогів.
8. Організувати підвищення кваліфікації.
9. Оформити педагогічну роботу.
10. Оформити благодійну допомогу.
11. Підготуватися до заходів держнагляду.
12. Створити безбар'єрний простір.
13. Організувати роботу з дітьми з ООП.
14. Протидіяти боулінгу та запобігати його появі.
«СХВАЛЕНО» «ЗАТВЕРДЖУЮ»
педагогічною радою наказ від 28.02.2020 №23
Підгаєцького дитячого директор Підгаєцького дитячого
ясел-садка «Журавлик» ясел-садка «Журавлик»
протокол від 28.02.2020 №4 __________ О. Б. Мигелич
Стратегія розвитку
Підгаєцького дитячого ясел-садка
«ЖУРАВЛИК»,
м. Підгайці, Тернопільської обл.
на 2019-2024 р.
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Інформаційно-статистична довідка про ЗДО.
Розділ ІІ. Завдання та взаємозв’язок освітніх ліній та шляхи їх реалізації.
Розділ ІІІ. Створення сприятливих та безпечних умов для життєдіяльності та якісних умов праці для персоналу.
Розділ ІV. Робота з дітьми з ООП.
Розділ V. Проектна програма модернізації закладу дошкільної освіти.
Вступ.
Дошкільна освіта – це стратегічний ресурс для всебічного розвитку дитини та забезпечення її національних інтересів. Заклад дошкільної освіти кваліфіковано як інститут соціалізації, а не школа для маленьких. Його основне призначення – навчати дитину основ науки життя, а не формування знання з окремих навчальних предметів. Зберігати дитячу субкультуру – важливе завдання сучасного закладу дошкільної освіти.
Освітня програма розвитку закладу дошкільної освіти визначає стратегічної цілі відновлення, розвитку та вдосконалення змісту діяльності закладу, які побудовані на основі проблемного аналізу та низки основних завдань розвитку дошкільної освіти в Україні:
- Створення безпечних та сприятливих умов для життєдіяльності дітей, якісних умов праці для педагогів.
- Збагачення ресурсної бази закладу, дошкільної освіти, удосконалення стратегії і тактики побудови динамічного розвивального середовища, яке сприятиме самореалізації дитини в різних видах діяльності.
- Визначення та впровадження системи додаткових освітніх послуг.
- Оновлення змісту освітнього процесу шляхом впровадження інноваційних психолого-педагогічних методик та технології, моделювання освітнього процесу на основі проектної діяльності спрямованої на формування ключових компетенції дошкільників.
- Підвищення компетентності батьків з питань формування ключових соціальних компетенцій дошкільників у процесі поглибленої взаємодії з педагогами ЗДО.
- Робота з дітьми з ООП.
- Формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини.
- Виховання елементів природо доцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля.
Увага педагогів ще більше фокусується на створенні моделі закладу дошкільної освіти, як відкритої, цілеспрямованої соціальної системи, яка використовує в своїй діяльності загальні закономірності сучасного менеджменту, враховує основні положення національної доктрини розвитку освіти.
Реформування змісту та гуманізації цілей дошкільної освіти України – це складники процесу оновлення світових та європейських освітніх систем. Реалізація компетентнісної парадигми орієнтує педагогів на упровадження в педагогічну практику цілісного підходу до розвитку дитини, виховання свідомої, творчої, життєздатної особистості.
«Компетентний» - значить «досвідчений», тому роботу слід спрямовувати на розвиток у дитини особистісного досвіду в чотирьох основних сферах життєдіяльності – власному я, природному, предметному та соціальному просторах. Потрібно збалансувати індивідуальні та соціальні інтереси зростаючої особистості, налаштувати її на дієве і гармонійне поєднання «Я» і «Світу», допомогти дошкільнику жити власними силами у злагоді з довкіллям та згоді із собою як активним суб’єктом життєдіяльності.
Програма створює простір для творчого використання різних педагогічних технологій, прояву гнучкості в підході до кожної дитини, визначає принципово важливі для розуміння напрями оновлення змісту та гуманізації цілей дошкільної освіти, стратегічні пріоритети розвитку закладу дошкільної освіти, започатковує шляхи організації їх реалізації, обґрунтовує ресурсні потреби.
Зі зміною умов життя в сучасному суспільстві змінюються вимоги до компетенції людини і, відповідно, до її освіти. Тож очевидною є потреба в системних змінах у діяльності закладу дошкільної освіти, переосмисленні розвивальних , виховних і навчальних завдань, застосуванні на практиці особистісно орієнтованого підходу до розвитку кожної дитини, упровадженні в освітній процес перспективного педагогічного досвіду, новітніх освітніх технологій.
Керуючись вимогами Базового компонента дошкільної освіти та основними засадами гуманістичної педагогіки, педагоги розглядають дитину як найвищу цінність, зосереджують увагу на важливості розширення її життєвого досвіду, необхідності вивести її у широкий простір реального світу. Плідна праця всіх учасників освітнього процесу набуває найактуальнішого змісту на сучасному етапі. Новий контекст дошкільної освіти змушує педагогів змінювати свою роль у реалізації освітніх програм, ознайомлюватися з новими ідеями, оволодівати новими освітніми технологіями, співпрацювати з батьками своїх вихованців та громадськістю, активізувати процеси самовиховання та саморозвитку. Тому стає актуальним визначення стратегічних пріоритетів розвитку ЗДО та шляхів їхньої реалізації.
Для забезпечення якісних змін у роботі закладу дошкільної освіти розробляється чітка стратегія його діяльності. Діяльність ЗДО у режимі розвитку – цілеспрямований, закономірний, безперервний і незворотний процес переходу закладу в якісно новий стан, що характеризується різнорівневою організацією, культурно-творчою спрямованістю і використанням потенціалу розвитку, що постійно розширюється. Саме для того, щоб розвиток ЗДО був цілеспрямованим і обґрунтованим, є необхідністю розроблення стратегічного плану впровадження основних інновацій і нововведень, його переходу з однієї якості в іншу. Таким планом є освітня Програма розвитку закладу дошкільної освіти. Програма – найважливіший документ, що оптимально враховує можливості створеної в ЗДО освітньої системи і покликаний забезпечити її ефективний розвиток.
Для створення Програми розвитку ЗДО необхідно спиратися на сучасні психолого-педагогічні наукові надбання, враховувати наявну навчально-методичну та матеріально-технічну базу, управлінський та методичний досвід, потенціал педагогічного колективу закладу.
Паспорт Програми розвитку ЗДО
Підставою для розробки програми є необхідність удосконалення змісту діяльності ЗДО.
Нормативно-правова база:
- Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту».
- Указ Президента України «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» від 13.10.2015 №580/2015.
- Базовий компонент дошкільної освіти.
- Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена наказом МОН від 16.06.2015 №641.
- Положення про дошкільний навчальний заклад, затверджене постановою КМУ від 20.03.2003 №305.
- Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом МОЗ від 24.03.2016 №234.
- Гранично допустиме навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності, затверджене наказом МОН від 20.04.2015 №446.
- Рішення уповноважених органів, їх накази.
- Власний Статут.
- Лист МОН України «Про організацію додаткових освітніх послуг у дошкільних навчальних закладах від 15.11.2013 №1/9-813;
- Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.34).
Завдання:
- Забезпечити сприятливі умови для життєдіяльності дітей відповідно до санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних та пожежних вимог в закладі дошкільної освіти.
- Оновити зміст освітнього процесу, спрямованого на формування життєвих компетенцій дошкільників, які передбачені Базовим компонентом дошкільної освіти та програмою розвитку дитини «Я у Світі».
- Забезпечити здобуття дошкільної освіти дітьми з ООП за окремими програмами і методиками, розробленими на основі Базового компонента дошкільної освіти.
- Поліпшити умови експлуатації та утримання будівлі закладу дошкільної освіти.
- Приділити увагу удосконаленню предметно-розвивального середовища у всіх вікових групах.
- Забезпечити належні умови для функціонування освітнього закладу, який забезпечує розвиток, виховання і навчання дитини, реалізацію творчих, культурних та інтелектуальних можливостей дошкільників шляхом впровадження інноваційних технологій.
- Створити умови для оптимізації роботи з батьками вихованців та громадськістю.
Розділ 1. Інформаційно-статистична довідка про ЗДО
Підгаєцький дитячий ясла-садок «Журавлик» функціонує з 10.08.1990 р. (наказ №68 по Підгаєцькому дитячому яслах-садку від 10.08.1990 р. на виконання рішення виконавчого комітету районної Ради народних депутатів від
17.07.1990 р. №194 «Про відкриття ясел-садка «Журавлик» в м. Підгайці по вул.Боднарська. 8А.
Проектна потужність закладу 220 дітей, фактична потужність 165 дітей у зв’язку з орендою приміщення школою та ІРЦ.
На сьогоднішній день в ЗДО функціонує 9 груп, з них:
3 групи – 3-ій рік життя (І мол. група)
2 групи – 4-ий рік життя (ІІ мол. група)
2 групи – 5-ий рік життя (середня група)
2 групи – 6-ий рік життя (старша група).
Одна ІІ молодша група – інклюзивна, оскільки в ній навчається дитина з ООП.
ЗДО укомплектований педагогічними кадрами та обслуговуючим персоналом.
В дитячому яслах-садку працюють 12 вихователів, 1 вихователь-методист,
1 інструктор з фізкультури, 1 керівник гуртка, 1 асистент вихователя.
Всі вихователі мають спеціальну педагогічну освіту:
завідувач – вища освіта;
вихователь-методист – неповна вища освіта;
4 вихователі – вища освіта;
8 вихователів – неповна вища освіта;
інструктор з фізкультури – неповна вища освіта
керівник гуртка – вища освіта
асистент вихователя – вища освіта.
Користуючись методом SWOT адміністрація дитячого садка працює над сильними та слабкими сторонами, проблемними ситуаціями в діяльності ЗДО знаходить негативні зовнішні чинники, що заважають ефективній роботі та на які ресурси слід спиратися аби її удосконалювати і розвивати.
Сильні сторони:
- зручне розташування;
- демократичний стиль керівництва;
- схильність колективу до творчості;
- якісне виконання вимог Базового компоненту;
- наявність додаткових послуг;
- сприятливе розвивальне середовище;
- усталеність традицій.
Якщо розглянути зовнішні чинники впливу (слабкі сторони) – це
нестача фінансування щодо матеріально-технічного забезпечення.
Відповідно до перспективного плану розвитку ЗДО, вивчивши потреби та можливості заплановано:
- капітальний ремонт харчоблоку;
- капітальний ремонт двох туалетних кімнат;
- придбати технологічне обладнання та посуд для харчоблоку;
- домагатися встановлення пожежної сигналізації в приміщенні та освітлення території ЗДО;
- придбання комп’ютерної техніки, дитячі ігрові споруди на майданчики, дитячі меблі.
Пріоритетні завдання дошкільної освіти
- Забезпечення доступності, результативності дошкільної освіти відповідно до чинного законодавства про дошкільну освіту, вимог Базового компонента дошкільної освіти, програм виховання і навчання дітей дошкільного віку.
- Підвищення якості дошкільної освіти через модернізацію її змісту, створення належних умов перебування дітей у закладі, застосування в освітній роботі педагогічних інновацій, сучасних ІКТ.
- Формування здорового способу життя дошкільників у співпраці з родиною.
- Екологічна культура дошкільників – важлива складова національного та національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку.
- Забезпечення наступності в реалізації освітньо-виховних завдань між дошкільною та початковою ланками освіти.
- Оптимізація взаємодії з родинами вихованців, забезпечення їхньої психолого-педагогічної підготовки щодо розвитку, виховання і навчання дошкільників, залучення до створення належних умов для безпечного і комфортного перебування дітей у ЗДО.
Розділ ІІ. Завдання та взаємозв’язок освітніх ліній та шляхи їх реалізації.
Згідно з рішенням засідання педагогічної ради ЗДО «Журавлик» №1 від 30.08. 2019 р. освітній процес здійснюється за такими програмами:
- освітня програма « Я у Світі». «Програма розвитку дитини від народження до шести років» науковий керівник О.Л. Кононко ( авторський колектив О.П. Аксьонова , А.М. Аніщук, А.В. Артемова, Н.В. Гавриш та ін.)
- Парціальна програма « Україна – моя Батьківщина» з національно - патріотичного виховання (авторський колектив О.М. Каплуновська, І.І. Кичата, Ю.М. Палець, науковий керівник О.Д. Рейпольська).
- «Дитяча хореографія» Шевчук А.С. – реалізація варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти.
- «Англійська мова для дітей дошкільного віку» за загальною редакцією Кулікова І.П, Шкваріна Т.М.
Відповідно до наказу МОН від 20.04.2015 р. №446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів і форм власності» загальний обсяг тижневого навантаження за віковими групами поданий в додатку №1.
Тривалість занять поступово, з дорослішанням дітей збільшується і становить:
Для дітей 3-го року життя – 10-15 хв.
Для дітей 4-го року життя – 15- 20 хв.
Для дітей 5-го року життя – 20-25 хв.
Для дітей 6-го року життя – 25-30 хв.
Заняття проводяться фронтально – підгрупами та індивідуально. Перевагу надаємо інтегрованим заняттям, тривалість яких можна збільшувати за рахунок постійної зміни різних видів діяльності ( відповідно на 5,10,15 хвилин). Заняття з фізкультури та музичні заняття інтеграції не підлягають.
Організація життєдіяльності дітей з урахуванням освітніх ліній,що включені до інваріантної та варіативної складових дає змогу забезпечити належний рівень соціально - особистісного розвитку дітей дошкільного віку в структурі неперервної освіти.
Розподіл занять на тиждень
у Підгаєцькому дитячому яслах-садку «Журавлик»
на 2019/2020 н. р.
Види занять |
Кількість занять на тиждень за віковими групами |
||||
|
|
середня (від 4 до 5 років) |
старша 6 років) |
||
перша |
друга |
||||
Художньо-естетичний розвиток
|
|||||
Музична діяльність |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Образотворча діяльність |
2 |
2 |
2 |
3 |
|
Фізичний розвиток |
|||||
Фізкультура |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Пізнавальний розвиток |
|||||
Сенсорний розвиток |
1 |
- |
- |
- |
|
Логіко-математичний розвиток |
- |
0.5 |
1 |
1 |
|
Ознайомлення з природним довкіллям |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Ознайомлення із соціумом |
- |
0.5 |
1 |
1 |
|
Мовленнєвий розвиток |
|||||
Розвиток мовлення |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Художня література |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Підготовка до навчання грамоти |
- |
- |
- |
1 |
|
Загальна кількість занять на тиждень |
10 |
10 |
11 |
13 |
|
Додаткові освітні послуги |
- |
4 |
4 |
4 |
|
Максимальна кількість занять на тиждень |
10 |
14 |
15 |
17 |
|
Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах) |
2.5 |
4 |
6.2 |
8.5 |
|
Освітня лінія « Особистість дитини» та її основні освітні завдання:
- розширювати уявлення про здоров’я та фізичний розвиток людини;
- вправляти в умінні дотримуватись правил безпеки організму та рухової активності у приміщенні та за його межами;
- удосконалювати вміння дотримуватись санітарно-гігієнічних норм доглядом за тілом, проведення загартувальних процедур;
- виховувати інтерес до фізкультури, рухливих та спортивних ігор з однолітками, потребу в особистому самовдосконаленні;
- формувати позитивний образ «Я», створювати базу особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності.
Базові якості особистості на кінець дошкільного періоду: самостійність,довільність, креативність, відповідальність, свобода поведінки, безпечність, самосвідомість, самооцінка, ініціативність.
Освітня лінія «Дитина в соціумі» та її основні освітні завдання:
- розвивати соціальні емоції та мотиви налагодження міжособистісних взаємин;
- сприяти становленню уміння діяти в команді, узгоджувати особисті інтереси з командними;
- збагачувати та систематизувати знання про соціальне довкілля ( сім’ю , родину, інших людей, дитяче товариство, об’єднання людей);
- сприяти засвоєнню моральних цінностей;
- формувати комунікативні вміння, прищеплювати навички культурної поведінки в людському оточенні;
- розширювати знання про Україну, інші країни і народи світу;про державну символіку,національних героїв, виховувати любов до батьків, етнічно цінні способи спілкування.
Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі» та її основні освітні завдання:
- розвивати та підтримувати стійкий інтерес до природи, її об’єктів, станів, явищ;
- формувати елементарний екологічний світогляд;
- розширювати уявлення про життєдіяльність людини у природному довкіллі,її позитивний та негативний вплив на природу;
- прищеплювати навички природо доцільної поведінки,бажання взяти участь в природоохоронній діяльності;
- формувати вміння економно використовувати воду;
- встановлювати причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі.
Освітня лінія «Дитина у світі культури» та її основні освітні завдання:
- збагачувати знання про предмети побуту та вжитку, стимулювати прояви допитливості, самостійності, наполегливості;
- формувати зачатки економічної свідомості й поведінки;
- плекати зачатки національної самосвідомості, інтерес до українського житла міської та сільської місцевості;
- заохочувати бажання займатися корисною діяльністю;
- формувати працелюбність як базову особистісну якість;
- формувати почуття краси в різних її проявах;
- вчити розуміти різні способи створення художніх образів.
Освітня лінія « Гра дитини» та її основні освітні завдання:
- розвивати вміння чітко визначати правила гри та дотримуватися їх;
- вправляти в доброзичливому ставленні до партнерів по іграх, вмінні домовлятися, узгодити дії;
- заохочувати бажання відтворювати в грі позитивних персонажів;
- плекати готовність керуватися порадою дорослого, вимогами ігрового середовища,пропозицією однолітків, власною ініціативою;
- сприяти виникненню дружніх, партнерських стосунків, вмінню оцінювати себе й інших.
Освітня лінія « Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» та її основні освітні завдання:
- формувати пізнавальні здібності , перевіряти здобуті знання на практиці;
- збагачувати уявлення про навколишній світ та себе в ньому;
- навчати розв’язувати проблеми, планувати розумову та практичну діяльність;
- формувати логіко-математичну компетентність; смак до розв’язання складних, проблемних завдань, що не гарантують легкого досягнення успіху;
- виховувати бережливе ставлення до носіїв інформації – людей,книжок,комп’ютера;
- розвивати у дітей наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне мислення, формувати компетентну поведінку в різних життєвих ситуаціях.
Освітня лінія «Мовлення дитини» та її основні освітні завдання передбачає:
- засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування;
- розвиток фонематичного сприймання, усвідомлення мовної дійсності (звук – слово – речення);
- слухання літературного тексту, відповіді на запитання щодо прочитаного;
- навчання елементів грамоти, підготовка руки дитини до письма;
- виховання любові до рідного слова, багатства та різноманіття рідної мови;
- формування уміння передавати словом свої почуття, ставлення.
Крім того в нашому ЗДО реалізується варіативна складова змісту дошкільної освіти, визначена закладом дошкільної освіти з урахуванням індивідуальних освітніх запитів дітей та побажань батьків.
Розділ ІІІ. Створення сприятливих та безпечних умов для життєдіяльності та якісних умов праці для персоналу.
Інноваційне розвивальне предметне середовище
Освітнє середовище – значимий чинник модернізації освітнього процесу. Саме він визначає інноваційний підхід до організації, змістовного наповнення й реалізації освітнього процесу – середовищний. Освітнє середовище – це сукупність умов, впливів, способів навчання, виховання й розвитку особистості, це цілий світ взаємопов’язаних предметів, явищ та людей, які постійно оточують особистість, обумовлюючи її розвиток. Його вирізняють такі сутнісні характеристики, як-от: цілісність, змінюваність, суб’єктивність, багатовекторність, соціокультурна мобільність, координованість, емоційна насиченість.
Поняття « Розвивальне освітнє середовище» науковці трактують, як систему умов і вимірів, що сприяють активному розвитку, навчанню, вихованню особистості дитини, формуванню її здатності до самостійної діяльності, вміння пристосовуватися до змін; як сферу особистісного зростання, простір життєдіяльності людини, здатний забезпечити цілеспрямований розвиток особистості. Середовище має стати для дитини розвивальним, тобто сприятливим для особистісного зростання у фізичній , пізнавально- інтелектуальній, соціально-моральній, комунікативно-мовленнєвій, художньо-естетичній, предметно-практичній та інших сфер дитячої життєдіяльності.
Розвивальне освітнє середовище має містити комплекс можливостей для саморозвитку всіх суб’єктів освітнього процесу. Середовищні чинники розвитку можуть впливати дорослих і дітей безпосередньо та опосередковано, ситуативно і систематично. За сукупністю цих чинників можна виокремити основні види розвивального освітнього середовища:
- предметне;
- природне;
- інформаційне;
- соціальне;
- внутрішнє – простір власного Я особистості.
Роль розвивального предметного середовища
Середовищний підхід до організації освітнього процесу є невід’ємною складовою компетентнісного підходу, саме предметне оточення є тим стимулом, який спонукає дитину застосовувати набуті знання у різних видах діяльності, збагачуючи при цьому особистий досвід. Саме за таких умов формується життєва компетентність дошкільника.
Аби сформувати дошкільну зрілість дитини перед її вступом до школи, важливо грамотно оснастити освітній процес, раціонально спроектувати розвивальне предметне середовище ЗДО і наповнити його сучасним обладнанням. Адже воно об’єднує на окремих чи комбінованих локаціях різноманітні матеріальні засоби, як імістять дидактично-психологічні стимули й функціонально-моделюючий зміст для повноцінного розвитку особистості і необхідні для забезпечення дитячої життєдіяльності.
Це дасть змогу педагогу підвищувати ефективність форм і методів реалізації освітнього процесу, розвивати дитину відповідно до вікових норм, з урахуванням вимог Державного освітнього стандарту-за усіма освітніми лініями й у різних видах діяльності, а дитина успішно задовольнятиме власні інтереси та потреби, впевнено просуватиметься за індивідуальними траєкторіями розвитку.
Середовищний підхід реалізують за принципом функціональності розвивального предметного середовища. У ході проектування розробляють:
- структуру;
- просторове розміщення окремих складових;
- раціональне їх поєднання та сумісність;
- можливість трансформування, мобільного переміщення;
- наповнюваність обладнанням і засобами.
На основі проектування моделюють різні варіанти розвитку предметного середовища з огляду на потреби дітей конкретної вікової групи, обирають оптимальний варіант і відповідно до нього облаштовують осередки.
Принципи проектування предметно-розвивального середовища
1.Урахування віку вихованців. Добираючи освітні засоби й обладнання слід орієнтуватися на сензетивні періоди розвитку та провідні види діяльності дітей певного віку.
2.Розвивальної спрямованості. Наповнювати осередки і поновлювати їх вміст необхідно з урахуванням зони актуального і найближчого розвитку в контексті особистісно-орієнтовного підходу й творчого розвитку дитини.
3. Ампліфікації . Важливо урізноманітнювати умови розвитку, можливості для дитини якісно проживати сьогодення у тривимірному предметному просторі, спів мірному діям її рук. Відповідно до психолого-педагогічної концепції ампліфікації зміст середовища має максимально збагачувати зміст форм діяльності дитини в ньому, задовольняти потреби її розвитку.
4. Інтеграції спілкування, гри, праці, пізнавально-пошукової, рухової, художньо-мовленнєвої, образотворчої та інших видів діяльності дитини.
5. Функціональності. Окремі елементи слід підлаштовувати до певних освітніх цілей і програмового змісту. Вони мають бути зручними в користуванні, мобільними, забезпечувати зручний перехід від одного виду діяльності до іншого.
6. Культуровідповідності, зв’язку з реальним життям.
7. Діалогічності. Просторове розміщення й зміст наповнення осередків має спонукати дітей до співтворчості й співпраці з однолітками і дорослими, створювати умови для спільного проживання соціокультурного, професійного, особистісного досвіду педагога та життєвого досвіду дитини.
8. Динамічності. Змістовне наповнювання має бути мобільним, просто змінюваним, його необхідно періодично оновлювати, вносити до нього нові засоби навчання або ті, які діти вже трохи забули. Періодичність, параметри цих змін визначають педагоги з урахуванням інтересів, уподобань,креативних ідей вихованців.
9. Активності, самостійності й творчості. Середовище має спонукати до проявів у ньому активності та взаємодії з його наповненням, а також містити механізми для зниження надмірної активності, які «переключатимуть» дитину на інші види діяльності.
10. Емоційного благополуччя. Принцип базується на відчутті індивідуального комфорту дорослого і дитини у предметному середовищі. Для цього важливо забезпечити кожному різноманітність вражень на загальному позитивному емоційному тлі.
11. Центрування. Дає дітям змогу комфортно розташуватись у просторі для одночасної участі в різних видах діяльності. Дітям треба мати змогу об’єднуватися в підгрупи за інтересами або пропозицією педагога, діяти, не заважаючи один одному, почергово змінювати вид діяльності й відповідні локації.
12. Естетичності. За умови дотримання загальних канонів естетичної організації розвивального предметного середовища важливо поєднувати звичні та неординарні елементи в облаштуванні та оформленні приміщень, дизайні майданчиків, інших ділянок території закладу.
13. Безпеки. Облаштовувати розвивальне предметне середовище слід відповідно до санітарно-гігієнічних, техніко-ергономічних норм безпеки щодо будівель, ділянок, обладнання та навчальних засобів.
Розділ ІV. Робота з дітьми з ООП.
Для роботи з дитиною з ООП в закладі освіти створена інклюзивна група ( ст.20 Закону « Про освіту» від 05.09.2017 № 2145 – VIII). У листі МОН від 26.06.2019 №1/9-409 окреслено необхідні умови якісної інклюзивної освіти дітей з ООП:
- визначення особливих освітніх потреб дитини;
- створення інклюзивного освітнього простору;
- психолого-педагогічний супровід дитини під час усього періоду навчання;
- обов’язкова участь батьків в освітньому процесі;
- надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;
- забезпечення дітей спеціальними засобами корекції психо-фізичного розвитку;
- підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Для надання кваліфікованої допомоги педагогам і батькам дітей з ООП слід стежити за публікацією нових документів на офіційному сайті МОН.
Так у 2018 році до Закону України « Про дошкільну освіту» внесли зміни щодо організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти (Закон України « Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливи-ми освітніми потребами до освітніх послуг» від 06.09.2018№2541- VII).
А у 2019 році МОН підготувало нові документи, які унормовують освітній процес в інклюзивних групах, зокрема:
- порядок організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти ( постанова КМУ від 10.04.2019 №530);
- методичні рекомендації « Щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти у 2019 – 2020н.р.» ( лист МОН від 26.06.20193 1/9-409);
- типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних групах закладів дошкільної освіти ( наказ МОН від 01.04.2019 № 423).
Особливі освітні потреби дитини та умови для організації інклюзивного навчання визначають практичні психологи та вчителі-дефектологи інклюзивно-ресурсного центру. Вони орієнтуються на результати комплексної психолого- педагогічної оцінки розвитку дитини з ООП. Висновок ІРЦ про комплексну оцінку має рекомендаційний характер. Термін дії висновку ІРЦ про комплексну оцінку не обмежений у часі. Фахівці ІРЦ про комплексну оцінку не обмежений у часі. Фахівці ІРЦ з’ясовують, чи потрібна дитині з ООП додаткова підтримка асистента вихователя або асистента дитини, зазначаючи цю потребу у висновку про комплексну оцінку.
Після того керівник створив команду психолого-педагогічного супроводу дитини ЗООП. На перше організаційне засідання команди супроводу ми запросили фахівців ІРЦ – Котелок Г.І., Швирло М.І.,Гой Н.П., які дали відповідні рекомендації, як правильно організували інклюзивне навчання.
В інклюзивній групі (ІІ молодша група) вихователь організовує освітній процес із усіма дітьми, а асистент вихователя допомагає вихователю в організації освітнього процесу, а також дитині з ООП концентрувати увагу, сприяє формуванню в неї саморегуляції на самоконтролю. Асистент вихователя – постійний учасник команди супроводу має педагогічну освіту, проходить атестацію відповідно до вимог Типового положення про атестацію педагогічних працівників (наказ МОН від 06.10.2010 №930). Проте посада асистента вихователя не передбачає присвоєння кваліфікаційних категорій, а за результатами атестації встановлюється 10, 11,12 тарифні розряди (постанова КМУ від 30.08.2002№1298).
Оскільки інклюзивно-ресурсний центр знаходиться у приміщенні закладу дошкільної освіти, то дитина з ООП займається із спеціалістами згідно плану. Логопедичну роботу проводять і з іншими дітьми, які потребують корекції вимови.
Протягом останніх років у дошкільній педагогіці терміни « компетентність» і «компетенція» постійно вживаються для характеристики результатів освіти, тобто того «внутрішнього багажу», яким повинен володіти випускник закладу дошкільної освіти.
Поняття «компетентність» відображає прикінцевий результат, який свідчить про ефективність роботи людини, її здатність, як фахівця досягати мети у своїй діяльності. Оцінювання компетентності засноване на здатності людини справлятися зі своїми посадовими обов’язками. Для того, щоб продемонструвати власну компетентність люди повинні проявити свої компетенції – моделі поведінки, що дають їм змогу бути компетентними. Тобто компетентність – це загальний оцінний термін, що означає здатність до діяльності, вміння розв’язувати робочі завдання, а компетенції – як стандарти, що забезпечують цю здатність.
Компетентність можлива лише в якій-небудь діяльності, це набір знань, умінь та навичок, що дають змогу людині успішно її виконувати. Компетентним працівником називають людину, яка завжди знає, як, що і коли слід робити, щоб отримати потрійний результат, а це стає можливим, завдяки поєднанню її професійно важливих якостей, здібностей та досвіду. Це поняття існує у всіх сферах людської діяльності, а успішних і компетентних фахівців характеризують таку 9 якостей: відповідальність, організованість, урівноваженість, кмітливість, інтелектуальна ефективність,активність, товариськість, культурність, освіченість. Тоді як для некомпетентних людей властиві нетерпимість, самовпевненість,нездатність до самореалізації, імпульсивність і впертість.
Справжнє знання – індивідуальне і формується завдяки досвіду власної діяльності, тож у контексті компетентнісного підходу завдання світи не в тому, щоб «нашпигувати» дитину тими чи іншими знаннями, а в тому, щоб зробити її діяльнісно успішною, навчати знаходити індивідуальну дослідну. Компетентність у будь-якій справі, яку вона робить. Будь-яка діяльність потребує певного рівня компетентності, яка не може бути задана заздалегідь, апріорно, продіагностувати її можна тільки в процесі діяльності.
Що слід формувати в дитини, щоб вона з максимальною швидкістю та ефективністю стала компетентнісною і успішною? І як допомогти дошкільнику стати потенційно компетентним у будь-якому виді діяльності, з яким він може зіткнутися в житті?
Принципи організації дошкільної освіти методи, засоби і форми такої організації повинні забезпечити наступність у розвитку дитини.
Сформовані ключові компетенції дають змогу здобувачам освіти: вивчати, шукати, думати, братися за справу, адаптувалися, знаходити нові варіанти розв’язання питань.
Мовленнєва компетенція охоплює знання необхідних мов, оволодіння способами передачі інформації, уміння слухати розуміти іншого. На думку більшості вчених мовленнєву компетенцією слід розглядати як критерій готовності дитини до шкільного навчання.
Інформаційна компетенція спрямована на формування умінь самостійно шукати, аналізувати і добирати необхідну інформацію; організувати, перетворювати, зберігати і передавати її за допомогою реальних об’єктів: телевізор, магнітофон, телефон, комп’ютер. Це компетенція забезпечує формування способів отримання дитиною інформації з різних джерел і її зберігання, навички діяльності дитини, що містяться в навколишньому світі й освітніх галузях.
Соціальна компетенція містить способи взаємодії з оточенням, співпрацю під час групового спілкування, навички роботи в групі, здатність брати на себе відповідальність, регулювати конфлікти.
Когнітивна компетентність – це сукупність компетенцій дитини у сфері самостійної пізнавальної діяльності, що містить елементи логічної, аналітичної діяльності, навички самостійної роботи з інформацією, застосування отриманих знань для розв’язання нових завдань і вміння ставити мету, планувати: навички оцінювання, аналізування, само оцінювання. Дитина опановує навички продуктивної діяльності.
Загальнокультурна компетенція позначає обізнаність дитини з особливостями національної та загальнолюдської культури – духовно моральними основами життя людини й людства, культурологічними основами сімейних, соціальних, суспільних явищ, традицій.
Компетенція особистісного самовдосконалення спрямована на самореалізацію дитини в діяльності на оволодіння способами самореалізації, саморозвитку, самопідтримки. Реальним об’єктом у сфері цієї компетенції є сама дитина, яка опановує способи діяльності у власних інтересах, що виражається в її безперервному самопізнанні розвитку особистісних якостей, культури мислення та поведінки. До цієї компетенції належить турбота про власне життя та безпеку життєдіяльності, внутрішня екологічна культура.
Сучасні програми розвитку, навчання і виховання дошкільників містять зміст освіти, спрямований на формування ключових компетенцій дитини на досягнення стандарту дошкільної освіти, як системи вимог, яка забезпечує рівні стартові можливості для продовження освіти в початковій школі.
Розділ V. Проектна програма модернізації закладу дошкільної освіти.
На 2020 рік
Строк виконан-ня |
Створення сприятливих та безпечних умов для життєдіяльності дітей та якісних умов праці для персоналу |
Педагогіка співробітництва ЗДО – сім’я - школа |
Підвищення професійної компетентності педагогів |
Примі тка |
січень |
Сприяти залученню педа-гогів та медичного персо-налу до адвокаційних на-рад щодо переваг вакци-нації, зокрема до комуні-кації з батьками, щодо необхідності додаткової посиленої імунізації проти ГРВІ, кору та дифтерії |
Моніторинг освітніх потреб сімей |
Розробити програму мотивації: короткострокову, середньострокову, довгострокову |
|
лютий |
Організувати та провести День цивільного захисту |
Підбити підсумки освітніх потреб сімей |
Запровадити рейтингову систему оцінювання педагогічної діяльності |
|
березень |
Демонтаж вагонки, поточний ремонт коридорів |
|
Ознайомити педагогів з листом МОН від 04.11. 2019 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педпрацівників» |
|
травень |
Провести тиждень знань з основ безпеки життєдіяльності |
Провести педагогічну годину для педагогів «Що найбільше цікавить батьків?» |
Оцінювання рівня розви-тку дітей старшого дошкільного віку |
|
червень-липень |
Ремонт туалетної кімнати в ІІ мол. групі. Запрова-дження системи НАССР із досвіду роботи |
Засідання круглого столу «Готовність дітей до школи» |
Створення каталогу педагогічних видань. Звіт керівника |
|
вересень |
Провести опитування «Чи проводити профілактичні щеплення?» |
Створення команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП, розроблення ІПР |
Підвищення кваліфікації педагогічних працівни-ків, які працюють з дітьми з ООП. |
|
жовтень |
Розробити систему оздо-ровчих заходів для дітей старшого дошкільного віку |
Оформити інформацій-ний куточок для батьків «Додаткові освітні пос-луги в нашому дитсадку» |
Складання перспектив-ного плану підвищення кваліфікації на наступ-ний календарний рік з урахуванням пропозицій педагогів |
|
листопад |
Провести Тиждень безпеки дитини |
Засідання педради разом з педагогами початкових класів |
Онлайн-навчання у Вищій школі освітнього менеджменту за веб-адресою school.pedrada.com.ua |
|
грудень |
Перевірка стану стаціона-рного обладнання й елект-ропроводки, аварійного, евакуаційного та робочого освітлення, випробування та вимірювання опору ізоляції проводів. кабелів |
|
Ознайомити педагогів з листом МОН від 04.11.2019 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників» |
|
На 2021 рік
Строк виконання |
Створення сприятливих та безпечних умов для життєдіяльності дітей та якісних умов праці для персоналу |
Педагогіка співробітництва ЗДО – сім’я - школа |
Підвищення професійної компетентності педагогів |
Приміт-ка |
січень |
Забезпечити роботу консу-льтативного пункту «Поради спеціалістів» |
Акція «Чужих дітей не буває» |
Підбити підсумки рейтингу педагогів |
|
лютий |
Придбати м’які ігрові моду-лі для дітей І мол. групи |
Розробити рекомендації для батьків «Чи готова ваша дитина до школи» |
Підвищення кваліфікації в онлайн-режимі (ТОВ «МЦФЕР-Україна» |
|
березень |
Зміни у посадові та робочі інструкції щодо НАССР |
Поповнити електронний банк даних про батьків дітей, які відвідують дитячий садок |
Підготувати методичні рекомендації для педаго-гів з питань інклюзивної освіти |
|
квітень |
Придбати комп’ютерну техніку для використання в освітньо-виховному процесі |
|
Провести тематичний семінар з молодими спеціалістами |
|
травень |
Розширити систему спеціальних лікувально-профілактичних заходів |
Провести святковий ранок «Прощавай садок дитячий» |
|
|
червень |
Педагогіка партнерства: створити безпечне середо-вище, де немає місця булінгу і насильству |
Удосконалювати навички педагогів щодо організації соціальної та медико-пси-холого-педагогічної допо-моги і підтримки дитини |
Провести тренінг по впровадженні в практику програми «Впевнений старт» |
|
липень-серпень |
Ремонт туалетної кімнати в середній групі |
Визначення та впрова-дження системи додатко-вих освітніх послуг |
Навчання педагогів ство-рення медіа текстів для забезпечення постійної присутності в інтернет-просторі і підтримання позитивного іміджу закладу |
|
вересень |
Забезпечити освітлення території ЗДО |
Круглий стіл на тему «Нор-мативно-правові підстави для провадження освітньої діяльності (надання послуг) у сфері дошкільної освіти |
Нові рекомендації про медико-педагогічний контроль |
|
жовтень |
Створення у закладі безпеч-ного середовища, організа-ції здорового, раціонально-го та безпечного харчуван-ня відповідно до програми НАССР |
|
Створення інклюзивного освітнього середовища з урахуванням потреб дітей та Базового компонента |
|
листо-пад |
Розробити заходи щодо ко-мунікації з дітьми дошкіль-ного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо пе-реміщених осіб та організа-ції взаємодії з їхніми батьками |
Вивчення діяльності педагогів, які атестуються |
|
|
грудень |
Нове освітнє середовище: закупити нові меблі |
Сформувати перелік особистих якостей/умінь дитини після дитсадка |
Передплата освітянських періодичних видань |
|
На 2022 рік
Строк виконан-ня |
Створення сприятливих та безпечних умов для життєдіяльності дітей та якісних умов праці для персоналу |
Педагогіка співробітництва ЗДО – сім’я - школа |
Підвищення професійної компетентності педагогів |
Примі тка |
січень |
Вивчити запити батьків з питань соціальної адапта-ції та життєвої компетент-ності дітей |
Ознайомити батьків вихованців з формами організації освітнього процесу |
Організувати роботу клубу знавців ІКТ |
|
лютий |
Підбити підсумки рейтин-гу педагогічних працівників |
|
Забезпечити використан-ня засобів медіа-освіти в освітньому процесі |
|
березень |
Порушення питання встановлення пожежної сигналізації |
Інформувати батьків про здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими потребами |
Консультація з питань утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини |
|
квітень |
|
Залучати батьків до екс-курсій «Стежинками природи» з метою вихо-вання елементів приро-додоцільного світогляду. |
Атестація педагогічних працівників |
|
травень |
Модернізувати обладнан-ня харчоблоку як засобу підвищення якості роботи працівників |
|
Здійснити передплату освітянських періодичних видань |
|
червень- липень |
Придбати дидактичний матеріал |
Скласти та затвердити план роботи з обдарова-ними дітьми, реалізувати потреби власних творчих здібностей |
|
|
серпень |
Забезпечити роботу кон-сультативного пункту «Поради спеціалістів» |
Організація освітнього процесу відповідно до вимог Базового компо-ненту дошкільної освіти |
Забезпечити використан-ня заобів медіа-освіти в освітньо-виховному процесі |
|
вересень |
Організація медико-педагогічного контролю на заняттях з фізкультури |
Скласти перспективний план занять з ознайомле-ння старших дошкільни-ків з елементарними географічними поняття-ми, розвивати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до довкілля |
|
|
жовтень |
Тиждень безпеки життєдіяльності |
Консультація «Компете-нтність і компетенції дітей дошкільного віку» |
|
|
листопад |
Забезпечити ефективне використання матеріально технічної та навчально- методичної баз у освітньому процесі |
Засідання круглого столу «Готовність дитини до НУШ: важливі аспекти» |
Рекомендації педагогам «Як висвітлювати події закладу дошкільної освіти в мас-медіа |
|
грудень |
Формування основ соціа-льної адаптації та життє-вої компетентності дитини |
Провести акцію «Святий та добрий Миколай, до всіх у гості завітай» |
Провести день педагогіч-ної майстерності |
|
На 2023 рік
Строк виконан-ня |
Створення сприятливих та безпечних умов для життєдіяльності дітей та якісних умов праці для персоналу |
Педагогіка співробітництва ЗДО – сім’я - школа |
Підвищення професійної компетентності педагогів |
Примі тка |
січень |
Провести аналіз харчуван-ня та захворюваності дітей за 2022 рік |
Вивчити освітні потреби сімей |
Ознайомлення педагогів з дошкільною освітою Німеччини під час круглого столу |
|
лютий |
Впровадження програм –передумов системи НАССР: з досвіду роботи |
Підбити підсумки освітніх потреб сімей |
Педагогічні дебати з пи-тань інклюзивної освіти |
|
березень |
Виконання норм інклюзи-вності будівлі і споруд |
Консультація «SOS! Сиг-налізують дитячі емоції» про роботу з дітьми, які мають прояви емоційно-го напруження |
Методичні онлайн-ігри для педагогів |
|
квітень |
Придбати ігрові споруди та дитячі майданчики |
|
Оприлюднення докумен-тів та інформації на сайті закладу |
|
травень |
|
Круглий стіл «Інклюзивна освіта у ЗДО» |
Розробити Положення кадрової політики закладу |
|
червень |
Провести капітальний ремонт харчоблоку |
|
|
|
серпень |
Конкурс-огляд груп «До навчального року готові» |
Розробити і затвердити загальний обсяг наванта-ження навчання здобува-чів освіти |
|
|
вересень |
Придбати технологічне обладнання та посуд для харчоблоку |
Створити команду пси-холого-педагогічного супроводу дитини з ООП, розробити ІПР |
|
|
жовтень |
|
Альтернативні комуніка-ції для особливих дітей |
Круглий стіл з питань народознавчої роботи в ЗДО |
|
листопад |
Провести навчання та перевірку документів з охорони праці |
|
|
|
грудень |
|
Акція «Подаруй дитині щасливу усмішку» до дня Святого Миколая |
Конкурс на кращу педагогічну майстерність |
|
На 2024 рік
Строк виконан-ня |
Створення сприятливих та безпечних умов для життєдіяльності дітей та якісних умов праці для персоналу |
Педагогіка співробітництва ЗДО – сім’я - школа |
Підвищення професійної компетентності педагогів |
Примі тка |
січень |
Провести аналіз харчуван-ня та захворюваності дітей за 2023 рік |
Вивчити освітні запити сімей |
Провести засідання дис-кусійного клубу «Шляхи підвищення професійної майстерності» |
|
лютий |
|
Підбити підсумки освітніх запитів сімей |
Консультація «Особли-вості методів підвищен-ня фахової майстерності початківців» |
|
березень |
|
Заслухати пропозиції батьків з удосконалення роботи ЗДО під час засі-дання педагогічної ради |
|
|
квітень |
Придбати ігрові споруди на дитячі майданчики |
|
Провести конкурс «Моє покликання – педагог» |
|
травень |
Обладнання пісочниць відповідно до санітарного регламенту |
Засідання круглого столу «Наступність дошкільної і початкової освіти у запитаннях і відповідях» |
Проаналізувати роботу з питань, визначених річним планом ЗДО |
|
червень-липень |
Відобразити діяльність закладу у звіті |
|
|
|
серпень |
Конкурс-огляд груп «До навчального року готові» |
|
Вибір комплексних і парціальних програм на навчальний рік |
|
вересень |
|
Створити команду психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП, розробити ІПР |
Надати методичні реко-мендації «Запобігання та протидія насильству», подані у додатку до листа МОН від 18.05.2018 №1/11-5480 |
|
жовтень |
|
Онлайн-конкурс у ЗДО – просто і прозоро |
Брейн-ринг «Сучасне заняття, яке воно» |
|
листопад |
|
Ознайомлення батьків з програмними вимогами, відповідно до Базового компонента дошкільної освіти |
|
|
грудень |
|
|
Провести день педагогіч-ної майстерності для молодих спеціалістів |
|
Річний план роботи 2022-2023н.р.
Річний план роботи 2023-2024н.р.
Робочий навчальний план 2023-2024 н.р.
Розклад занять на 2023-2024 н.р.